Я знаю, ти мені ніколи не подзвониш,
Мій номер ти забула назавжди.
В твоїй душі осінні холоди -
Зів"яли квіти, зорі відгоріли,
Попадали, зплутались в некошеній траві,
Безжальність зрадила навіки
І доля зникла за межу,
Кивнула головою : "Надійся, друже, може прилечу..."
А телефон мовчить...
До болю тихо стогоном ячить,
Розбите серця долотом кохання,
Уламки серця, скалочки душі,
Усе вже потонуло, відгоріло,
Сльозою виплакалось в вірші,
І навіть більше не болить.
А телефон мовчить...
19.11.06
