© Петро, 26-11-2010
|
Вечір, тихо, ось ніч настає,
Ти прислухайся, може почуєш,
Вона кроком нечутним до нас підійде,
Лиш обійми її ти відчуєш.
Підійшла, обняла, не спішить відпускать,
Огорнула нас тепло і ніжно,
Я не хочу обіймів її відпускать,
Залишився у них би навічно.
Тепла місячна зоряна ніч, солов'ї,
І не хочеться згадувать зими,
Ніч залишила нас тут одних, віч-на-віч,
Мабуть,то є найкращі хвилини.
Чуєш,мелодію нам награють
Місяць сріблястий і зорі.
Зорі немов ще й до танку стають
Під піснь, що луна у мінорі
|
|
кількість оцінок — 0 |
|