Посидимо, помовчимо
Дивлячись на Сонця захід,
На цей чарівний божественний закат,
Його сам Бог дарує
Нам у ці хвилини,
Та Сонце скоро сяде
і нам пора назад...
Посидимо, помовчимо,
Забудь слова байдужі -
Хай душі розмовляють,
вуста нехай мовчать!
М"який пташиний спів
І ліс нас зачарують,
Та шум дальніх доріг
покличе нас назад.
Посидимо, помовчимо,
О як же мало часу
на ці хвилини щастя
нам відведено...
А далі,
як завжди,
Буденність все розважить
і ти забудеш
все, що тут було..
Посидимо, помовчимо,
дивлячись на Сонця захід,
На цей чарівний божественний закат...
Знаєш, люба,
я ніколи і не думав,
Що буває так приємно
з кимось просто помовчать...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design