Промовило Світло
З єдиного неба
Мудрістю Всевишнього
Хто з нас слухав
Хто зрозумів
Ти бачив те що хотів
Я те що зміг збагнути
Чи те що треба
Ти забажав іти в дорогу
Невидимий
Перші кроки зробив
І в перше зупинився
Задумав як вмів
Від нутра сумніви зїдали
З зовні вбивав голод
Не вивченої історії
Не вивченої мови
Мови батьків
Ти обмірковуєш
Що тепер
Що дальше
В тебе сини
В тебе внуки
Під сонцем весело
Ти шукаєш тіні
Де можна скрити лице
А душа і совість тебе кусають
І не лиш спати
А і жити не дають
