Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51602
Рецензій: 96028

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 26497, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.97.9.168')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Жіноча проза

..це я вже потім...

© Viktoria Jichova, 19-11-2010
..це я вже потім, коли заплющу очі,
згадуватиму розлиті сяйливі бризки по кімнаті -
тій, де ми були так часто
солодко ув´язнені, зв´язані-сплетені
корінцями наших тіл, клітинок, душ..
згадуватиму, як нам, ніби на протест всьому світу,
не хотілося підводитися з човна постелі -
течія ніжності
нас відносила все далі й далі,
заколисуючи у все пристраснішім ритмі..
тоді ранкове світло - відбиток з чужого вікна на третьому поверсі
відскакувало від сонця, відламувалося, потім -
прослизало кватиркою і - прямо до нас, між нас -
і розливалося,
і коливалося,
і заливало весь світ золотою повінню..
..це я вже потім, в твоїх обіймах,
вслухалась у тремтливий шепіт  -
"твоїх очей розлите золотаве сяйво
таке спокійне і блаженне.."
і листя за вікном шелестіло так тихо,
так надто тихо-тихо -
вторячи твоїм словам..

..це я вже потім, коли заплющу очі,
згадуватиму наші довгі, здавалося, нескінченні прогулянки
стихлим, чим далі прозорішим, склянішим садом -
бо всі парки і сади в цьому лабіринтному місті
нам здавалися одним величезним Райським -
ми водилися весь час, наче малі діти, за руки,
і дерева - дерева-дивних звірів духи,
простягали до нас
свої жилаві лапища,
щедро обсипаючи нас, ніби віншуючи,
своїм тьмяніючим жар-пташиним пір´ям...
і стелилася тиша
вздовж пройдених стежок..
і довгі тіні сухих стеблин
торкалися наших вій...

..ми часто підходили до величного храму:
важкі ковані двері, готична мозаїка над аркою..
над вежею - довгі зворушливі резонанси дзвонів - Бам!-Бам!
і осліпливий заблиск в очах! -
і..
ніколи цьому таємному бажанню не збутися..
..а ще - цвинтар,
напeредодні Всіх святих цвинтар палахкотів міліонами свіч
і в капличці на варті блимав святий вогонь..

..i це я вже потім, коли заплющу очі, згадуватиму
сяйливу веселку на потемнілім важезнім небі,
краплини першої травневої зливи -
тоді на терасі я весело наставляла жмені
і, як у дитинстві, ловила їх -
а ти мене вперше ловив
своїм усміхненим поглядом...

Знаєш,
це я вже, мабуть, потім,
потім, коли заплющу очі,
очікуючи приходу непробудної ночі,
дякуватиму життю,
що зустріла
тебе
на своїй
дорозі...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Львів, 20-11-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© kashtan, 20-11-2010

Гімн!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов Долик, 19-11-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.04810619354248 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати