..це я вже потім, коли заплющу очі,
згадуватиму розлиті сяйливі бризки по кімнаті -
тій, де ми були так часто
солодко ув´язнені, зв´язані-сплетені
корінцями наших тіл, клітинок, душ..
згадуватиму, як нам, ніби на протест всьому світу,
не хотілося підводитися з човна постелі -
течія ніжності
нас відносила все далі й далі,
заколисуючи у все пристраснішім ритмі..
тоді ранкове світло - відбиток з чужого вікна на третьому поверсі
відскакувало від сонця, відламувалося, потім -
прослизало кватиркою і - прямо до нас, між нас -
і розливалося,
і коливалося,
і заливало весь світ золотою повінню..
..це я вже потім, в твоїх обіймах,
вслухалась у тремтливий шепіт -
"твоїх очей розлите золотаве сяйво
таке спокійне і блаженне.."
і листя за вікном шелестіло так тихо,
так надто тихо-тихо -
вторячи твоїм словам..
..це я вже потім, коли заплющу очі,
згадуватиму наші довгі, здавалося, нескінченні прогулянки
стихлим, чим далі прозорішим, склянішим садом -
бо всі парки і сади в цьому лабіринтному місті
нам здавалися одним величезним Райським -
ми водилися весь час, наче малі діти, за руки,
і дерева - дерева-дивних звірів духи,
простягали до нас
свої жилаві лапища,
щедро обсипаючи нас, ніби віншуючи,
своїм тьмяніючим жар-пташиним пір´ям...
і стелилася тиша
вздовж пройдених стежок..
і довгі тіні сухих стеблин
торкалися наших вій...
..ми часто підходили до величного храму:
важкі ковані двері, готична мозаїка над аркою..
над вежею - довгі зворушливі резонанси дзвонів - Бам!-Бам!
і осліпливий заблиск в очах! -
і..
ніколи цьому таємному бажанню не збутися..
..а ще - цвинтар,
напeредодні Всіх святих цвинтар палахкотів міліонами свіч
і в капличці на варті блимав святий вогонь..
..i це я вже потім, коли заплющу очі, згадуватиму
сяйливу веселку на потемнілім важезнім небі,
краплини першої травневої зливи -
тоді на терасі я весело наставляла жмені
і, як у дитинстві, ловила їх -
а ти мене вперше ловив
своїм усміхненим поглядом...
Знаєш,
це я вже, мабуть, потім,
потім, коли заплющу очі,
очікуючи приходу непробудної ночі,
дякуватиму життю,
що зустріла
тебе
на своїй
дорозі...
