© C3H5(ONO2)3, 19-11-2010
|
А на серцi моiм якiр Холла,
Тяжка, невиносна журба,
Як же мрiяли ми iз тобою,
Покоряти далекi моря ;
А натомicть безтактнiсть держави,
А натомiсть пустi балачки,
i стоiть, i гниэ у причалiв,
Цiлий флот бойових кораблiв..
Де ж ВИ славнi Потьомкiн й Очакiв??
Чи зродиться новий Петро Шмiдт?
Де ж ВИ, дэрзькi матроськi повстання?
Хто ж зiрве iз сердець якорi????.
Бо негоже отак, у причалiв,
Коли душу рве роза вiтрiв,
Коли дражнять свободою чайки,
Аж трiщать вiд нудьги
кнехти.. .
Тож набий менi, брат, якiр Холла,
Прям на серцi, вгамуй душi бiль,
Щоби мати як завжди чекала,
Щоб вдачу в сто кабельт. ложив!
Щоби ми, брат, були разом,
На вiдтяжцi швартових кiнцiв,
Повний хiд до нестями давали,
Й чорний вимпел надію будив!.
|
|
кількість оцінок — 0 |
|