Стерильні
краплі поту по тілу
І дикі
зачумлені очі
Горіли,
бо бачили кригу
І вкотре
хотіли туди…
А в грудях –
здичАвіла спека,
А в скронях –
синкопи ударів…
Не треба!
Вмирати, не думай!
Бо ще не твій день.
Болить –
ти зриваєшся з криком.
Тремтиш
і вже, навіть, не мариш.
А вкотре
втамовуєш спрагу
По миті без болю і сну.
Ти бачив,
як вітер вмирає,
Як сонце
вбиває, та знаєш,
Що все,
що для тебе важливо –
це ти
і ТВОЯ БОРОТЬБА…
