Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2545
Творів: 46140
Рецензій: 90195

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Переклад

Чотири

© Валерія, 19-11-2010
СОБІ, КОХАНОМУ,
ПРИСВЯЧУЄ ЦІ РЯДКИ АВТОР

Чотири.
Як напад, різкі.
Цесарю й богу різне піддано.
А такому,
як я,
поткнутись куди?
Де мені лігво вислано?

Якби з океан
я вродився
малим, -
навшпиньки хвиль встав,
приливом би пестив зорі.
Серед яких віднайти кохань,
рівну мені?
Таку, щоб не вміщав її крихітний обрій!

Якби жебраком був,
Як мільярдер!
Що статок душі –
Злодюжці голодній?
Моїх бажань розбещеній орді
не стане золота всіх каліфорній.

Якби недорікою бути мені,
як Дант
чи Петрарка!
Відшукати в одній запал!
Відняти їй віршем нетлінність!
Моїх слів
та любові
тріумфальної арки
над головами
коханок усіх століть
безшумно зійдеться склепіння.

Якби тільки був
тихий,
як грім, -
скиглив,
скит старезний землі тремтінням мучив.
Якщо грому ревінням
виснажу голос дикий
комети в розпуці кинуться вниз,
заламавши палаючі руки.

Промінням погляду палив ночі б –
тільки би бути
тьмяним, як сонце!
Не дуже й потрібно
напувати мені
охляле землі лонце!

Піду
коханище своє волокти.
В якій порі,
безпутній,
причинній
які Голіафи мене зачали
великим таким
і непотрібним?











СЕБЕ, ЛЮБИМОМУ,
ПОСВЯЩАЕТ ЭТИ СТРОКИ АВТОР

Четыре.
Тяжелые, как удар.
"Кесарево кесарю - богу богово".
А такому,
как я,
ткнуться куда?
Где мне уготовано логово?

Если бы я был
маленький,
как океан,-
на цыпочки волн встал,
приливом ласкался к луне бы.
Где любимую найти мне,
Такую, как и я?
Такая не уместилась бы в крохотное небо!

О, если б я нищ был!
Как миллиардер!
Что деньги душе?
Ненасытный вор в ней.
Моих желаний разнузданной орде
не хватит золота всех Калифорний.

Если б быть мне косноязычным,
как Дант
или Петрарка!
Душу к одной зажечь!
Стихами велеть истлеть ей!
И слова
и любовь моя -
триумфальная арка:
пышно,
бесследно пройдут сквозь нее
любовницы всех столетий.

О, если б был я
тихий,
как гром,-
ныл бы,
дрожью объял бы земли одряхлевший скит.
Я если всей его мощью
выреву голос огромный,-
кометы заломят горящие руки,
бросаясь вниз с тоски.

Я бы глаз лучами грыз ночи -
о, если б был я
тусклый, как солце!
Очень мне надо
сияньем моим поить
земли отощавшее лонце!

Пройду,
любовищу мою волоча.
В какой ночи
бредовой,
недужной
какими Голиафами я зачат -
такой большой
и такой ненужный?

                                 В.Макяковський, 1916р.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

------------------

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Коляда Роман, 24-11-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 7 відгуків
© C3H5(ONO2)3, 19-11-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.58672094345093 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати