Струни місячного сяйва
Так тремтять на зимнім вітрі.
Твої очі застигають,
Жалем крапле тмяний бісер
Хто сказав, що сльози будуть
І прозорі, і як зорі?
Сльози обпікають очі,
Перш ніж вигорнути світ.
Гарно горнуть, тільки й того…
Не пригорнуть, не зарадять,
А душа іде по сяйву
І вродлива і тендітна,
І освічена й осяйна
Тільки на одній струні.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design