сонячно
ліниво
і проникливо
ця осінь йде від нас
і думати не хочеться
чи просто
думати всліпу
про принагідний час
для написання чергових приорітетів
про Бога
людство
про планету
про шум лісів
та гуркіт залізниць
про владу
зрадників
намети
і кастети
та ліки
що тамують біль
нехай це все залишиться
у інших віршах
скалічених
гризотами суцільних сумнівів
і драм
а зараз
о так саме зараз
я напишу про книги
що люблю
через які когорти муравлів
несуться спиною
й не тільки нею
та це не страх
це та цікавість
яка торкає синапси
душі
а ця душа
що власне є моя
лиш потребує
дум суттєвих
про слід божествений
в людині
й цивілізацію сліди
вже по людині
що топче й перемелює її
немов би м'ясо
гарматне
відстріляне
о я згадав про Бога
ну гаразд
не вірю в Бога
злого
кровожерного
і мстивого
тирана Яхве
котрого створено було
для возвеличення насильства
так сильно
я противлюся цьому
тож вірю в іншого
Бога Всевишнього
і справедливого
бо всіх дітей своїх
якими ми являємось
Він любить
хоч ми те часто
упускаємо
в порожнечі неба
все шукаємо
якогось раю
це є не мною вперше сказано
хоча більшість теє знає
що раю можна лиш сягнути
удвох
із тим кого кохаєш
любов
перепустка у вічне
то там
то тут
знайомлюся з людьми
та переважна їх частина
люди з ГАКу
вони як решта інших
але по-своєму чудесно
зводять п'єдистали
собі
на славу
для годиться
чи на спомин
підносять по камінчику
а хтось відразу тягне валуни
віршів
достоту справжніх
не те що мої
написані в забаві
в крику
в нападі серцевім
стривоженого духу
чи просто
з нічого робить
та треба ж якось
жить
тому так склалося
що я знайшов
у людях цих
сердечності і розуміння більше
аніж в обличчях
котрі стрічаються
чимало не щодня
і вже бредучи навмання
я геніальності не прагну
бо ті обранці
кажуть
трохи той
струснулись головою
не втримавшись
на піні гребеня
ревучого й хвилястого
що генієм зоветься
та як би солодко
те слово не звучало
все ж божевілля
є синонімом його
просто
з нічого робить
і вже бредучи навмання
сонячно
ліниво
і проникливо
ця осінь йде від нас
щоб повернутись
в принагідний час
