А є лише життя.
Нема дрібниць.
З піщинок-крапель -
всі дороги й ріки.
І маєш цю дорогу перейти -
не просто так тебе у світ покликав
Господь, що роздає усім хрести,
бо взяв собі
найважчий
і великий.
Той хрест в кінець дороги принесеш,
поставиш на горі - до неба вище,
і душу,
як подертий одяг,
все ж
приб'єш на ньому.
Бо уже вільніша
бо не боїться болю і журби,
і не гризуть тривоги і печалі.
І білий сніг
на голови юрби
впаде,
щоб кольори усі мовчали.
