Усе тут пахне кавою й дощем .
Вечірнє місто в передвісті ночі.
Я обгорну тебе своїм плащем
Та тихо, тихо прошепочу .
Про запахи , про дотики ,про сни,
Що так химерно нас з"єднали.
І невагомі павутинки слів
Пливуть в нуарній амальгамі.
Забуті змісти , втрачено мотиви.
Примхливі тіні рухи ретушують.
Під медитавні звуки зливи
В палітрі наші душі розкошують.
Не знаю чи повторяться ще раз
Ці вічно втрачені напівмоменти.
Цей світ звершається на нас
Під блискавок нічне крещендо.
