Моє кохання.
Жовті очі.
Дні минають, наче ночі…
Все повагом йде.
Всі сподівання.
Сніг шепоче.
Всіх наче проковтнути хоче…
Нікого і ніде.
під пресом днів
ми розчинились
як розійшлись так і зустрілись
потяг гнав на схід
дощ довго лив
сліди всі змились
під світлом ліхтаря розбились
виверни на спід
Мій закордон –
Твоя країна,
Що вибухає, наче міна…
Ми вперед йдемо.
Солодкий сон –
Моя руїна,
Десь зникла ще одна година…
Так і живемо.
