Дніпро пускає сині хвилі,
Біла піна на поверхні.
Авто все лічить довгі милі,
Криваві і такі нестерпні.
А затонувший саркофаг
Вже догнив. Люди померли.
Немолодий і п’яний маг
На березі збирає перли.
Десь яблука в сухій землі,
Похований живцем собака
Вже зник в безжалісній імлі
І розцвіла вже квітка маку.
Він примусив хор співати,
Але вже в тінь пішла Земля.
Вже не потрібно греблю гати,
Ти зараз зникла, далі – я...
