Куди поділися шкарпетки?
А ще ж учора тут були!
Стояли, наче статуетки,
І пахли запахом нуги!
Не наковтатися б таблеток,
Не віриться у це: невже,
Я вийду з дому без шкарпеток?
А раптом, хтось назве бомжем!
Мої шкарпетки любі, милі,
Мене заводили в кураж,
Як запах плісняви у сирі
Мені приємний запах ваш!
Ти – справжній мачо в капелюсі,
Або король - коли в пальто,
І далі все в такому ж дусі:
Та без шкарпеток ти – ніхто!
Ходжу, винюхую по хаті,
В один, у другий, в третій бік...
Сьогодні це - ознака статі:
Хто у шкарпетках - чоловік!
Щоб не дійти до епітафій,
Я слідство вперто далі вів:
Знайшлись мої шкарпетки в шафі,
Під стосом майок і трусів…
Війнуло духом амаретто,
Мій ніс націлився униз –
На запах випраних шкарпеток,
Ранковий неймовірний бриз!
Не варто шлюб вважати горем,
Любіть дружин, як я свою:
Мої шкарпетки пахнуть морем!
Хоч їх тепер не впізнаю…
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design