Під шкірою вугіль розпечений -
пропалює в ній візерунки.
А я все лікуюся втечами,
а я дегустую ті трунки,
що лишив ти законсервовані
в тісній однобокій коморі,
й вони, наче сонцем фарбовані,
випалюють скрадливе горе,
фарбують мене в фіолетовий,
наповнюють небом й вугіллям...
Ось-ось обкладуся газетами
й згорю в купі з торішнім зіллям.
