- Ти знаєш, любий, я тепер вагітна.
- Блін! Роби аборт, доки непомітно.
На операцію тобі я гроші дам.
Послухай, сонечко, так буде краще нам.
- Добре, зроблю. Мені це теж не треба...
І, вирвавши таки життя із себе,
Вона раділа разом з милим,
Що вистачило обом сили
Здійснити справу ось таку -
Убити сина чи дочку.
Хіба важливо? Гірш буває,
Коли матуся вже не знає,
Ну до аборту вже ніяк!
Вихід один - сміттєвий бак!..
Куди ж оті святі дивились,
Коли такі батьки родились,
Що завзято так підряд
Пишуть кров'ю немовлят?!
Хіба ж загублена твоя дитина
Мовить тобі, що дійсно ти - людина?
Можливо, іноді насниться.
Хоча, яка тобі різниця?..
