"колись, як ми помремо,
про нас складуть легенди"
з розмови
Усе забудеться? Бальзамами легенд
змуміфікують трепетні думки.
І день прийде - запропонують гендель:
- Продайте, тітко, спогадів мішки!
Ми втнемо мелодраму без акторів
і смак сенцацій, успіх та грошва!
... а ти за Чураївною* повториш:
"цю не співайте...
Я ж іще жива..."
