Розбилася…
На друзки капель і вологи
Між пам*яті і оклику душі
Мазками серця із тривоги
Пасмами осінніх берегів.
Торкнулась долі пальцем -
У небі роллю вишитий узор
Між грою в справжнє щастя
Посипався сльозами дощ
Ще той…
Із неба та в мої коліна палко
До стегон, шиї, щік, зіниць,
А як торкнувсь зненацька
Грудей із таємниць…
Хутром зітканих на правді,
Мов доля істини сльоза
Так легко й безпорадно
Покинула бентежні небеса.
І оглянулась поглядом у вись
Там Бог і хіть мого крила.
Навіщо ж ти розбивсь, а я
Залишилась жива?
На друзки капель і вологи
Між пам*яті і оклику душі
Пісок малюю на камінні Богу
А Він на нім – Свої сліди.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design