літо минуло як і минає все
і ось вже стою на березі засмученої осені
чекаючи на човен в далекім тумані
те сонце що так лагідно гріло руки
й поза моєю волею пекло мов крізь лінзи
кволо тепер схиляється над лісом
я беру його у свої долоні
мов у човен намагаючись перенести
щось потаємне
або заховавши наче зісохлий листок
у своєму серці
так протягти крізь зиму
літо минуло як минає все
і ось оплакуючи його стою
простягаю руки ввись
наче все ще не відпускаючи
цю ненадійну ниточку що
колись нас повязувала
обплітаючи своїм теплом
літо минуло і зоставшись допіру один
відчув як у нутро наче холодним лезом
все глибше і глибше
увіходить у мене
самотність
