Сонце - вогонь, крига - вода.
Те що всередині - рветься назовні.
В лоні небес радість-біда.
Наше життя у нас на долоні.
Все що візьмем - з тим і підем
плакать, сміятись, плисти, тонути.
Ми разом ідем шукати Едем.
Буде нагода туди зазирнути.
Для кого Едем, де снідав Адам,
для всіх чи лиш тільки для обраних буде?
Скільки там крім Єви дам
було. Чи прикриті їхні груди?
В рай!
Крига - вода, а Сонце - вогонь.
Те що всередині - рветься назовні.
Кожна брехя - це черговий полон.
Сонце в зеніті не Місяць у повні.
Спокусливий змій - великий черв"як.
Водиться він не тільки в Едемі.
Він повзає скрізь, і тут, серед нас -
усюди, де яблука спілі, не зелені.
Для кого Едем, звідки вигнали Єву,
для всіх, чи тільки для "вибраних Б-гом"?
Що ж тоді там, якщо в нас тут життєве?
Змій там з обрізаним чи гострим рогом?
В рай!
Правда товста, її не сховати.
Всім хто це спробує боляче буде.
Правда - життя, а Істина - мати.
Едем не для всіх. А от правда - для люду.
