Ви милуєтесь весною:
"Які квіти запашні"
Ви милуєтесь собою:
"Я ще краща навесні"
Як цікаво всіх любити
Доброту віддати злим
І стражденних напоїти
Дати зір усім сліпим
А стражденний буде пити
Та кістлявою рукою
Ладен буде задавити
Лиш за те, що ви з водою
Злий, забравши вашу силу,
Доброту в смітник запхне
І на свіжую могилу
Вам букет не принесе
Ви милуєтесь поетом
Він складає вам вірші
Добрі твори із сюжетом
"Я люблю вас, читачі"
Завтра с кортиком гостреньким
Із кущів, чи з-за дерев
На папері на чистенькім
Кров'ю вишкребе шедевр.
"Ой, які же ви красиві"
"Ой, який ви молодець"
"Я щаслива", він щасливий-
Море радісних сердець
Тьфу на вас, уже набридло
Ваші очі у пітьмі
Вам самим це не огидно?!
Мабуть ні, бо ще живі...
P. S. Там за обрієм спасіння
На краю страждання й сліз
Ви відчуєте прозріння
Й непопадаєте вниз.
