"Сумно так стало раптово
немов старість прийшла
нежданно"
Саша Шевчук
Верба
посивіла,
поблідла, постаріла,
зсутулилась-зігнулась до землі.
А небо виціловує зомлілу
долоню поля...
В синьому гіллі
гойдає клен
поснулі жовті зорі,
і павутинка тихої журби
летить за вітром,
у небесні хори
над тілом
посивілої верби...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design