І сказано "по образу й подобію"
колись Господь ліпив людей із глини,
дав мозок з інтегралами і дробами,
а в рівновагу - серденько неспинне...
Вдихнувши душу, щоб завжди летіла
(бо пір'я не настарчиш всім для крил),
пустив на землю. І взялись до діла
новтіні люди - творять, скільки сил:
он інтернету сіті несусвітні,
колайдер розганяє вісь земну...
Чому,
скажи,
я плачу серед квітня,
побачивши
цю казочку сумну
по телевізору,
як він її любив,
вона повірила
в слова його підробні...
Чому я тихо плачу,
не збагну,
сотворена -
по образу
й подобі...
