|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 25854, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.224.70.8') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Ганзенко Олексій, 16-10-2010
|
Свистить заклично чайник на вогні.
Муркоче мирно кішка на підлозі.
Годинник час карбує на стіні,
Вночі і вдень. Неначе у знемозі
Скупий король карбує таляри́.
Вже сто міхів набив сердега злота.
Гей, зупинись, вернися, повтори!
Ні, не стає, не слухає, сволота!
Все цок та цок… На скронях сивина,
У грудях тисне, нидіє у серці.
Похмурий біль, що суне як мана,
І втомлене обличчя у люстерці…
А де ж вони, ті сонячні літа?
Коли було: від усмішки яснієш;
Коли здавалось, не ходив – літав,
Не вмів та міг, а зараз, хоч і вмієш…
Немов учора мав ще при собі
І шал і хист, і бігав до дівчинки,
І годен був на дружбу і на бій,
І на любов, і на шалені вчинки…
Носив болонью, мріяв про джерсі,
Мугикав Бітлз, Висоцького й Смерічку,
І за чотири роки, як усі,
Виконував чергову п’ятирічку.
Профком, партком, і черги й дефіцит,
І кисле пиво й премія в бригаді.
На паливний – дістати антрацит,
І прапори червоні на параді…
Минуло все. Сидиш у напівсні,
Бухикаєш у теплий комір светра.
І вже твої улюблені пісні
Звучать нечасто у програмі „ретро”.
І ретросни шкребуться у вікно,
І ретросум постукує у скроні,
І потяг твій вже не „ швидкий” давно,
І ти один на дощовім пероні...
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
