у чернігові було найкраще
пахло тілом твоїм і десною
коли збурено входила
розгрібаючи плесо руками
у чернігові було найкраще
коли з дзвіниці високої
немов із вавілонської вежі роздивлялись
довкола себе
або тихо заходили наче в погріб
у потаємні печери Антонія
ще й досі перед очима цей
княжий чернігів мов суцільний
гербарій церков кам’яниць
мурів і склепів із кістками
невідомих героїв і мучеників
у чернігові було найкраще
бо була тоді ти
ніби квітка з - за деснянського лугу
що святйванської ночі зійшла
мені до рук
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design