кольорові революції зароджуються
у теплих пульсуючих серцях
що вистрибують із крихкої оболонки тіла
й мов непомітні жаринки розпалюються
у полум’я всенародних пожеж
ти ще носиш багряні стяги і листівки
ніби сектанти тицяєш у руки нажаханим перехожим
проголошуєш наче велике щастя із містечкових майданів
заклики до непокори і страйку
пишеш гарячі звіти до центральних прокурених штабів
й з радістю відчуваєш як усе сильніш і сильніш
повітря ніби м’яч наповнюється їдким смердючим газом
готовим кожної миті вибухнути черговою революцією
а потім одного дня прийдеш додому
тихо спакуєш у темний рюкзак найнеобхідніше
і вночі непомітно мов злодій зникнеш із свого міста
щоби разом із такими як ти одчайдухами
вибулькнути у найнебезпечніших ділянках
красивої і теплої мов жінка революції
твої родичі і знайомі які ніколи не довіряли проголошеним гучним маніфестам
з жахом і заздрістю у своїх затишних провінційних квартирах
липнутимуть наче мухи до масних голубих екранів
й розповідатимуть довго про тебе як про нового героя
тебе ще чекають відсирілі стіни міліцейських підвалів
рукоприкладство продажних слідчих
зрада вождів що першими мов щурі здрейфують
із тонучого корабля революції
тебе ще чекають нові вершини і нові болючі падіння
ти ще гартуєш мов сталь своє кволе тіло
ще носиш у серці ніби кульчик у трепетнім вусі
твою теплу пульсуючу революцію
