Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 25739, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.139.98.10')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Жіноча проза

Більш не скажу, що я тебе кохаю...

© колотилка, 11-10-2010
Більш не скажу, що я тебе кохаю;
Не видихну з цілунком на зорі.
Немов торішнє листя позбираю
Слова, що все кружляють угорі.

Кому потрібні ці порожньо-сірі звуки?
Дощем омиті, спалені вогнем.
І навіть тисячі годин розлуки
Не зроблять переможним хід конем.

Не ті слова, щоб висновки робити:
Кохати можна, будучи німим.
Лиш звуки серця здатні суть розкрити!
Не тим, жінки, ми любимо, не тим...

                   * * *
Твої солодкі грінки на світанні,
Моя гаряча ванна уночі.
Отак живемо тихо у коханні.
І ти мовчи, не треба слів, мовчи...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Інтимно і трепетно

© Оксана, 28-12-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Марго, 11-10-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.049232959747314 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати