Може й не так, одразу,
чорну свою облуду,
Світлу свою заразу
кину в болото блуду.
Може, хоч на папері
лишусь рядком причинним -
стукав я довго в двері -
двері були зачинені.
...
Знаєш, міг би сказати - досить!
Може, навіть сказати слід!
Вже надворі четверта осінь
обморожує терноглід.
А сказати таке не можу
і не маю за це жалю.
Обморожений?
Заворожений?
Ні, я справді тебе люблю!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design