Конкурс?.. Конкурс… Конкурс!...
Абетка пані Ліщинської наштовхнула мене на ідею оригінального конкурсу абетки. Треба скласти текст із 17 рядків, в яких перша і остання літери – літери абетки за порядком їх розміщення. Текст може бути віршований, хоча зауважу, що для цього найкраще підійде верлібр чи білий вірш, але обмежень жанру немає – хто як вчинить. Важливо – дотепність, особливо буду цінувати дитячу тематику абетки. Щоб було зрозуміліше, подаю один приклад початку абетки і окремо всю абетку, складену мною для зразка.
Можна подати абетку так:
1. Африканський баобаб – 2
3. В лісі, мов архіпелаг, 4
5. Ґвалт пташок – як водопад…6
і т.д. (для зручності літери пронумеровані).
Ще приклад повної абетки:
1. Апломб – 2
3. ворог 4
5. ґазд, 6
7. енергує 8
9 . жир із фраз. 10
11. Ич, всі 12
13. їдять ґлей, 14
15. коли мейл 16
17. міг у згін. 18
19. Осліп 20
21. ресурс 22
23. тайфуну. 24
25. Фартух 26
27. циркач 28
29. шанує в дощ. 30
32. Юні несуть 31
33. Явища суть. 31
Звертаю увагу – число букв непарне, тому довелося м*який знак повторити, тим паче, що він не може стояти першим.
Умови конкурсу:
. 1. Текст розміщується як рецензія до конкурсу, крім того автор має право розмістити свій текст окремо на сайті.
. 2. Кількість текстів – не обмежується.
. 3. Переможця визначаю я сам, але відгуки теж матимуть вплив на моє рішення.
. 4. Приз переможцю – моя книга.
. 5. Останній день конкурсу – 20 жовтня (включно).
Всім учасникам бажаю натхнення!
Підсумки?.. Підсумки... Підсумки!..
Визнаю, що конкурс виявився не із легких, про це говорить і кількість учасників. Проте прийшла пора підвести підсумки.
Пан Василь Шляхтич зміг не тільки першим надіслати свою абетку, а навіть двічі впорався із конкурсним завданням. Перший варіант він кваліфікував як «Абеткову зиму…», що йде нам назустріч. Багато цікавого в цій абетці, навіть таке: «Икнеш і скажеш ні зимі». Якби ж то так просто було від неї відкараскатися, тому «Фрак одягай або кожух» – краще, звичайно, кожуха, бо зима така пані, що їй не кожен фрак сподобається. Другу спробу пана Василя – абетку по-лемківськи – повною мірою повинні оцінити земляки-лемки, адже вони ще не мали такої оригінальної абетки. Щодо жида, якому «ищи сняться в мішку пінязі» і якому «Їжа кашерна ой ай яй», то його, мабуть, це зовсім не турбує, бо він «рукам підкрутил пейс і вус» та «тихо сам до ся рече тфу».
Перейдемо тепер до другого учасника конкурсу. Ним виявився не хто-небудь, а сам «Презедент». В його праці мене найбільше вразило фундаментальне спостереження – сучасні дівки мріють не про матросів, а про бізнесменів. Про причину цього феномена можна тільки здогадуватися – можливо, у цьому винний не такий широкий кльош, як був раніше? Відносно інформації, що «президент у полі соняшники косить» та ще й «…потім вилами на купу хутко носить» – вибачте, це вже казка… Втім, пан «Презедент» сам зізнається: «Цю гарну казку вам придумав я», можливо, переплутав конкурс абетки з конкурсом казок, хоча ця казка і сподобалася.
От пан Віктор Чубенко – про літери абетки вигадав цілу низку історій. Не знаю тільки, чи ті історії стовідсотково правдиві. Наприклад: «А така уже цабе, завжди влізе перед Б…» – це так тільки в абетці, бо в словах оте «Б», буває, аж підскакує поперед «А»(«баба»). Ось цікава історія – яких тільки викрутасів не роблять букви, щоб комусь сподобатися («ґ навчилась «па-де-де», щоб сподобатися Д»), а чого варта ласунка «Ж», яка не залишила смакоти для «З»…Решта історій і смішні, і страшні, але всі цікаві, тому всім-всім раджу ознайомитися.
А наступна абетка пані Марії Гончаренко – подорож до зоологічного царства, де гідом мав би бути Архипко, якби на його запитання відповіли аж дві бабці, але вони поки що плачуть… мабуть, хочуть виплакати почесне місце в конкурсі.
Наступний номінант – пан Сергій Безталанний – дуже талановито написав реферат у вигляді абетки про нескінченні можливості адронного колайдера: «Фактично колайдер – це шанс для усіх…». Автор уточнює цей шанс, бо «шалено і з вибухом…» надає нам єдино можливий шанс, зате позбудемося «…заблудлих п’яниць» – матимемо хоч якусь користь від вибуху.
Пан Микола, мабуть, два дні і одну ніч складав абетку, згідно змісту. Треба визнати, що від праці автора віє не тільки Вієм – тут і Віз скрипить, і виблискують колеса-зорі, а шабаш потух(туди йому й дорога). Автор не тільки етнографічно підкований, а й радує нас тим, що дощ змиває «Юрби телячу лінь…» (важливо перед виборами) і «Як гарно народився день!», а з ним і абетка.
Подвійно нас порадувала і пані Ольга Теодор, ввівши у абеткові рядки духовну мудрість. Хоча тексти її абеток вийшли за рамки конкурсних умов, проте, я так думаю, знайдуть своїх вдячних читачів, які поділяють думки автора, бо хіба ж коли-небудь застаріють такі, наприклад, Псаломні слова: «Щирість і ласка Господня пробуватимуть зі мною повік!».
Коли я прочитав закінчення абетки від «Сюрреалізма» – «Яволь!», то теж вигукнув: «Зрозумів!». Зрозумів, що автор доклав зусиль для створення абетки і якщо ще й отримав від цього задоволення, то дуже добре. Читачі, маю надію, теж задоволені від абетки, хоча й «Мєла нема…», проте є «Одна там крейда…», а це вже велика радість для школярів.
Переглянувши і зваживши всі твори, я дійшов висновку, що найбільш вдалою виявилася абетка… пана Віктора Чубенка, з чим і вітаю шановного учасника конкурсу – з перемогою!
Враховуючи дві обставини: копітку працю решти учасників і невелику їх кількість – всі решта розділили друге місце.
Адреси пана В.Чубенка і В.Шляхтича у мене є, а рещту учасників прошу надіслати на мій мейл mzibenko@googlemail.com свої адреси для надсилання призу.
Моє вітання всім учасникам конкурсу!
