Світло загусне. То так загусає на дощ.
Сиві потоки із хмар на нерівності вулиць.
Місто до тіла останню неосінь притулить
і зарябіють у жовтому сірості площ.
Хочеш, поділюся кавою на молоці?
Хочеш, піду, так, немов би не сталось нічого?
Нам ще далеко до холоду, навіть нічного.
То ще не осінь, а тільки сльоза на щоці.
Світло загусне. Чому загусає любов?
Губиться голос єдиний у сотні незнаних.
Щось недосказане боляче вереснем стане.
Щось недолюблене - бабиним літом, либонь.
