1)
Жовте листя, мов квитки у осінь,
Вітер між вагонами розносить.
Я стою на протягах вокзалу,
Ніби ти не все іще сказала.
Приспів:
Твоя любов, як марево,
Розтала в високостості
І пізнаю я заново
Теорію відносності:
Як гріла ти моє плече –
Той час минув хвилиною,
А час самотності тече
Рікою тихоплинною.
2)
Все минуло, літо і кохання,
І ні слова на моє зітхання;
Контур твій загубиться на тлі
Самоти в загидженому склі.
Приспів.
3)
Поїзд рушив, стогнуть перегони.
Згадую Ейнштейнові закони –
Мить в купе і вічність на пероні…
О Ейнштейн, все вірно у законі!
Приспів.
4)
Жовте листя, мов квитки у осінь,
Вітер між вагонами розносить.
Два листочки я візьму для нас –
Може ще повернеться наш час?
