Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 2553, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '13.59.183.186')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Кавові зерна ("як здається, то хрестяться")

© Тетяна Мельник , 16-11-2006
Відьмак приходив опівночі…

якби не знала хто він,
то просто би думала:
так, перехожий…

Здибались о першій…

ішов повільно по сходах,
тихенько,
неначе злодій…

Темніший за ніч, аж чорний…

просто сумний чоловік:
жалівся, що кавові зерна
неначе мертві – не сходять…

Закоханий був у жінку…

а добра і гарна була,
але зареклася («столична хвойда!»)
злягатися з ним якщо…

Ті зерна «трикляті» не вродять…

вже що він там не робив:
і зілля палив, і хату обкурював ладаном
і дулі їм тикав – аж наче здурів!...

По хаті бігав собакою… А ніц!!!

сидять у землі… прокляті –
а він же якоїсь лихої мами
приходить щоночі до мене і тихо так:

«А може це ти, Жінко?...»

ой, чоловіче! (кажу йому)
як здається, то хрестяться тричі -
А він мені пошшшепки:

«не зарікайся…»
«не зарікайся…»
«не зарікайся…»




Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Про те, як клята баба відьмака замучила...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Дана Рудик, 18-11-2006
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.029094934463501 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати