Пройшла зима останнє дефіле,
Залишила на вулиці нам сирість, сльоту.
За нею, розквітаючи, весна іде,
Засипляючи квітами усі турботи.
Весна − чарівності кохання час,
Забилися серця у нас.
Весна − кохання жваве дефіле,
Що з нами по життю завжди іде.
Ми взялися за руки і удвох
Ідемо по життю разом з весною.
І робим впевнено ми кожен крок,
Закохані, щасливі ми з тобою.
Весна мені тебе подарувала
Таку чарівну дівчину у квітні.
Я не мовчу, я хочу, щоб ти знала,
Що розум мій, фантазія не бідні.
Твоя краса описана весною,
Твоя чарівність зводить з розуму мене.
Я хочу бути назавжди з тобою,
Весна для нас кохання, пристрасть збереже.
Ти ніжна, добра, мила і грайлива,
Я поруч тебе почуваюсь королем.
Я знаю, ти б мене не засудила,
З тобою я не буду гратися з вогнем.
Ти все, чого я хочу у житті:
Кохання вічного, шалену пристрасть.
Єдина ти, хто подарує це мені,
Навіки запливу у твою пристань.
Я буду шанувати, берегти
Твій кожен погляд, кожен рух.
Твій образ буду в серці я нести,
Не забувати дотик твоїх рук.
Я буду слухати завжди тебе уважно,
Твій кожен звук, твій голос і слова.
З тобою буду лицарем відважним,
І буду вдячний квітню й долі, що нас звела.
