Стікає воском теплий спомин,
І пам’ять ліпить свій сюжет.
Від голосів лиша лиш гомін,
Стира зі спогадів портрет.
Втрачаю нитку між думками
У лабіринті плину днів.
Давно зашиті нею рани,
Що біль на серці розкроїв.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design