Я все мовчу, а ти не бачиш,
Я говорю, але одначе
Слова мої німі, та гострі
І лиш у сні приходять в гості…
Ти хочеш плакати від болю,
Та сльози висохли в тобі,
Криваві рани із тобою
Печуть пекельніше вогню…
Я чую холод підступає,
Торкає листям всі дороги,
Але нам прихистку немає,
Немає навіть застороги
Від тіні вічної, німої
І від самотності пустельних
Вітрів, дощів і марних мрій, –
Довкола ж лютий чорторий…
Мене без тебе половина,
Ти моє слово в тишині,
Людина ти і я людина,
Тільки я бачу, а ти – ні.
Тебе без мене половина,
Я твої очі в темноті,
Людина я і ти людина,
Говориш ти, а я мовчу…
