Розділили нас роки, різні дороги,
Без перехрестків, що йшли мимобіж.
Але що за життя сидіти в облозі
Без права двері відкрити навстіж?
Рахуючи роки — безликі хвилини,
“Треба” і “мушу” на шальки кладучи
Судебних терезів. Їм не бути веселими
В консерватизмі, що як старі онучі.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design