Поглянь на нього
Це – твій символ
У кожному його поруху, найменшому подиху
Ти відчуваєш власне знамення
Його заворожений погляд сповнює тебе незвіданим змістом
Ти знаєш, для чого існуєш і для чого існує весь світ
Нарешті ти зрозуміла, що таке бути собою
Свічадо – ось твій Всесвіт
Змалечку ти вдивляєшся в його барвисті мозаїки
Прагнучи помітити в ньому хоча б власну тінь
І з кожним днем знаходиш все більше підтверджень тому,
Що все навколо існує лише задля того, щоб ти нарешті впізнала себе
Лише грайливе відображення в світі символів
Спроможне переконати тебе в реальності власного Я
Поглянь на неї -
Вона тобі лиш Знак,
Який кожний день зраджує своє ім’я
А ти добре пораєшся зі своєю роботою –
Бути символом, стовпом всесвіту,
Утримувати на своїх титанових плечах
Її гротескні фантазми
І не суть, хто кого залишатиме
(Ти прагнеш свободи, вона – твого єства)
Але суть, що завтра її символ воскресне
І вже не в тобі, а десь інде
Твоя ж доля - вічно блукати поміж безлічі пустих знаків
Які ніколи не відкриють власного єства
Для них ти – Блазень. Наївні!
Але ти є свіжим подихом для цих легковажних метеликів,
І знаєш про них все, окрім одного:
Прийде мить,
І ти розіб’єшся о скелясте днище чиїхось смарагдових очей
Узрівши свою смерть
Та народження нового
Символу
