незабуті слова обертаються тінями поночі
на пошерхлих вустах залишається присмак золи
так вмирають дерева уже не благаючи помочі
так ідуть від людей із якими життя прожили
ці слова проступають на шиї синявими жилами
у долоні неначе в колисці гойдаються і
за неписаним правом себе наречуть старожилами
і примусять увічнити кроки кульгаві свої
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design