Хата розбита, вона все таки домом.
Є слід, що там жила колись родина.
Батьків моїх хату спалили в сорок сьомім.
Не покажу її для свого сина.
Там була наша мала Україна.
Село... Церковця... Остався тільки спомин.
Думки, молитви як мелодія линуть.
Запитанням весь час співаю - ЧОМУ?
Моє життя не сіє ворожнечі.
Молитвою співають мої дні.
Роки пливуть, а я шукаю втечі
Над рідний Сян, де сплять надійні речі
І я їх бачу живучи в чужині.
В думках моїх вони завжди безпечні.
26.08.2010р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design