Я повернусь дощем лунким на сухостої -
постукають у вікна краплі: хлюп та хлюсь!
Зійду грозою, стихну і всміхнусь просторо
веселкою легкою в небесах прозорих,
в люстерках на землі – в калюжах – проявлюсь,
щоб всі зраділи: і похилені додолу,
і ті, котрим межею риска виднокола,
і ті, для кого обрій – лиш черговий шлюз.
