Усотало серце сліз
Й хоче жити як ніколи,
Роз’ятрився мій поріз
І тепер так важко коле,
Що хотіла б, не забуду
І триматимусь рукою,
Біль тепер зі мною всюди,
Як ножі завжди з тобою…
Крапне крапелька єдина,
А за нею річка лине,
Річка в море захотіла,
Птах – вернути свої крила…
Тріснуть келихи солоні,
Поціловані дощем,
Кров без тіла захолоне,
Стихне подих за плечем…
Незагойні наші рани,
Та надія не вмирає,
Хтось завжди тобі коханий,
Хтось порізи залишає…
