ніч зорі сіє на лиці
лишає місячні сліди
у колисковім надвечір’ї
сміється янгол на плечі
і благодать лягає пір’ям
на сріблокупані сади
а тиша пахне молоком
а тиша голубом воркоче
пір’їни носить в теплий схов
і дихає солодким сном
на синьоокий сповиточок
що п’є з грудей моїх Любов
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design