Овертайм. Поблідніли хвилини далеко в салюті.
Нові ролі, на жаль, (чи на щастя) уже не для нас.
Ми не маємо меж - розтікаються звуки від люті
І стрибають із вікон на з'їджений міллю матрац.
Ми не маємо сил - для життя головної сполуки,
Що веде нас із спокою вгору або навпаки.
... Чергові витягаєш з кишені "червоні прилуки" -
Розбігається дим і стрибає у різні боки.
Нас немає вночі - лиш відмовка для "давньої феї".
Для забутої сонцем і снігом долеко в дощі...
... Ти, приклеєний скотчем, провиною, болем і клеєм,
Свій загублений спокій шукаєш в тарілці й борщі.
