Та церква - знак, яким не ігнорую,
та церква - плід моїх життєвих втом.
На куполі, аж під самим хрестом,
твоє ім"я я ще раз закарбую...
спочатку віршем - потім долотом.
***
Отими руками, які тебе обіймали
сьогодні почав будувати для церкви купол.
Розхристане щастя, якого, як завше, мало
двохсотними цвяхами хочу збити докупи.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design