|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 24684, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.225.117.89') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Світлана Козаченко, 29-07-2010
|
“...Першопричинивже давно розпались, імпульс згас,
жаль, як і сум, займає місце зниклої любові”
Стаття Є.Ященко “Людина – річ”
Так і живеш в полоні у речей,
Та сам собі куєш кайдани.
Позбудешся старої, й натомість,
Собі шукаєш нової омани.
Умовності закрили виднокіл
Бруківками, будівлями, дахами.
Хитає головою, дивлячись, Господь:
- О, бідні месіани!
Про все забуто у гонитві:
Про сенс, про значення буття.
Лиш інколи обпалить душу
Якесь незрозуміле каяття.
- То що ж тепер робити? До печер?
Харчуючись травою, Бога пізнавати?
- Ми вже давно в печерах сидимо,
Та мохом поросли, що не впізнає мати.
Ах, особистість! Самість в самоті.
Пустеля між собі подібних.
Будуй, муруй і заробляй,
Доводь, що ти комусь потрібний.
"Першопричини вже давно розпались.
Імпульс згас. Жаль, як і сум,
Займає місце зниклої любові."
- А як же Бог?
Чому ж Він не рятує нас?
- А ми почули Слово?
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
