Нещодавно, на іменинах, моя давня подруга,( вона також Ольга, і знає багато гарних старовинних пісень), мені заспівала у відповідь на мою лемківську пісню « Оддала'с ня, мамцю…», пісню своєї мами, яка мені сильно припала до душі. Може й Вам сподобається
Стелися, барвінку, по широкій брамі,
Як то добре бути при рідненькій мамі.
При рідненькій мамі – снідання зраненька,
Коса розчесана, сорочка біленька.
Віддала’с мя, мамцю, далеко від себе,
Казала’с, що прийдеш за сім літ до мене.
За сім літ не прийшла, бо життя скінчила,
Ото”єс ми, мамцю, без води втопила.
Втопила’с мя, мамцю, в каламутній воді,
Ой, плину ж я плину, тай виплисти годі.
