Зима.
Тролейбус.
Хтось тремтить,
Хтось клацає зубами.
Немає дива – Дід Мороз
Попрацював на славу.
Німіють пальці, стигнуть очі,
Відпадають вуха.
І лиш палкеє серце б’ється –
На, послухай!
Не чуєш? Прикро…
А мені здалося
Цей стукіт чутно всім.
Лише здалося…
Зима…
Тролейбус за маршрутом “Захід-Схід”.
Чи навпаки?
Яка різниця…
Що українцю “Вихід”, то поляку – “Вхід”.
Хоч іноді щось світлеє насниться…
Не пиво, не майбутнє…
Певно – сніг.
Кружляє й засліпляє очі.
Мороз зігріє душу тим хто зміг
Пройшовши день дістатись ночі.
Вночі тролейбус мчить на Північ…
Щоб повернутись, слід хоча б піти.
Вірші, надії, зорі – На Добраніч!
Мені б до завтра Землю обійти!
