гарно шаленіти, коли тобі ще перед другим десятком,
гарно вірити собі - беззастережно - коли тобі ще перед третім десятком,
гарно зепевняти себе y своїй майже досконалості
(а насправді - лише у продуктивності),
коли тобі перед четвертим десятком,
гарно читати собі зразкову мораль щодо пройденого шляху перед п´ятим десятком -
коли ще ніби однією ногою в минулому, а іншою - ще не в тpумлі;
гарно ходити у ліс по гриби, коли тобі ще перед шостим десятком;
гарно згадувати довгі прогулянки лісами, берeгами озер і морів,
гарно, наче пeрший цілунок, відчувати новий схід сонця
і, знову ж таки, боятися багрянолицого заходу..
гарно бути сам собою перед сьомим десятком -
ніхто! ніхто не наважиться відібрати з віяла це осіннє листя;
гарно знати, що ще, мабуть, доживеш восьмого десятку -
головне не зустрітися з Алцгаймером
i не забути, що ще жиєш;
гарно знати, що роки долічують магічну дев´ятку:
9+0 -
залиш цей неприродній рахунок:
бо все,
що торкається
більше нулів,
ніж одного -
примарне...
