|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 24590, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.129.63.150') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Переспів
|
|
|
| © Віктор Чубенко, 24-07-2010
|
КАЗКАР:
Він не піца і не пряник,
Він не корж, не пиріжок,
Він не бублик і не драник,
Не пиріг, не марципаник,
Не калач і не ріжок...
Правда, кажуть, теж із печі -
Зарум'янений бочок!
Дуже б смакував, до речі,
І дорослим і малечі,
Наш герой - це Колобок!
Та якщо героя з'їсти,
То і казки б не було!
І байдуже, що він з тіста,
Час давно зручніше сісти!
Повсідались? Почнемо...
Із країв, від нас далеких,
Із-за гір, лісів, морів,
Нам діток несуть лелеки,
Їх там цілі діто-теки,
Та немає колобків!
Звідкіля ж вони беруться
До десерту на обід?
Колобки в печі печуться,
Не завжди вони вдаються,
Бо потрібні баба й дід!
Двоє ці поваги гідні,
Пам'ятаєте чи ні?
Баба й дід - старі і бідні,
Й проживали не у Відні,
А в забитому селі.
Так було колись. А нині
Злиднів менше вже стає:
Їх немає і в помині
В нашій рідній Україні!
В інших землях трохи є...
Ми ж все змінимо сміливо,
Вийде версія нова:
Хай собі живуть щасливо,
Добре все у них на диво,
Правда пенсія мала...
Ось вони удвох надворі,
Бабу дід штовхає в бік:
ДІД
- Десь там борошно в коморі,
Є вода і трохи солі,
То спечи щось на обід.
БАБА
- Не штовхайсь, не на базарі,
Бо скуштуєш копняка!
Краще відійди подалі,
Та раз ми з тобою в парі -
Я спечу нам колобка!
ДІД
- Слово наче і знайоме,
Хлібобулочне, чи як?
Та якщо воно скоромне,
І як діло економне,
То нехай вже буде так.
БАБА (глузливо)
- Борошна води і солі...
Славний з нього кулінар!
Тільки, дякувати долі,
Є всього у нас доволі,
Вже піду розводить жар...
На замітку господарці
Мій рецепт для колобка -
Пооблизуєте пальці,
Бо роблю його на смальці,
Можна взяти й маселка:
Смалець (масло) хай розтане,
А найкраще - розтопіть,
Додасте туди сметани,
Потім буде хай додане
Цукор, сода, сіль - тоді
Всипте борошно, і після
колобка чи колобків
Наліпіть кругленьких з тіста,
І рукою, та не тісно,
Приплескайте з двох боків.
Зарум'яньте у духовці -
Я свого печу в печі,
І поставте на віконці -
У тіньочку, не на сонці,
Як пекли ви не вночі...
КАЗКАР
Сонце грає на осонні,
Зігріває зграйки мух,
Мружить кицька очі сонні,
Колобок на підвіконні
Озирається навкруг:
Світ привітний і широкий
Усміхається йому,
Без вагання і мороки
Покотився колобокий
З підвіконня на траву,
Через двір та за ворота,
У луги, ліси, поля...
Аж народ роззявив рота,
Дивувалася й німота,
І сусідська і своя...
ПІСЕНЬКА КОЛОБКА
Польові м'які доріжки -
То листок то колосок,
Не болять у мене ніжки:
Колобок не піде пішки,
Бо на те він Колобок.
Не сумуйте, бабо й діду,
Що всього лише разок
Ви лишились без обіду,
Що не видно навіть сліду -
Та радіє Колобок!
ЗАЄЦЬ
- Що за штука? Пахне смачно!
Стій, з тобою задружу!
Буду діяти обачно,
І хоч досі трохи лячно,
Зупиню і надкушу.
Хто ти? Чи з села чи з міста,
Що масний лишаєш слід?
Чи не виліплений з тіста?
Я б не проти попоїсти,
Залишайся на обід!
КОЛОБОК
Ще не став великим паном -
Відгукнусь на Колобок.
Назови хоч марципаном,
Пиріжком чи круасаном,
Не полізу у роток!
Циган теж хотів макухи...
Я ж від баби й діда втік!
В голові у тебе мухи,
То й від тебе, довговухий,
Утечу... То я попік?
КАЗКАР
Так відстав той косоокий,
Хоч на ноги був прудким,
Бо герой наш колобокий
Взяв на старті темп високий,
Як змагатися з таким?
ВОВК
- Що за запах пречудовий
На голодний шлунок мій?
Проковтнути я готовий
М'ячик цей, на вид медовий,
Що за овоч? Ну ж бо, стій!
Добрий вечір, кругле диво!
Ти з яких таких казок?
Але пахнеш як звабливо,
Чи не привид, все можливо?...
КОЛОБОК
- Я не привид, Колобок!
Може й чув ти щось про мене,
Я не знаю тільки що?
Тільки знаю достеменно:
Я - не булочка із кремом,
Щоб пропасти за ніщо!
Втік від діда й баби вранці,
І від зайця я утік,
Хоч трясусь, як в лихоманці,
Та й від тебе, сіроманцю,
Утечу... І - шасть убік!
КАЗКАР
Так розсталися ці двоє...
Вовк розсердився, та де ж:
Був погнався за героєм,
А той лісом, потім полем,
Тут хіба наздоженеш!
ВЕДМІДЬ
- Що це котиться під ноги,
І взялось не знати де?
Чи воно не має змоги
Розібрати вже й дороги,
І того хто нею йде?
Невеличка куля жовта,
Мов ниток якийсь клубок...
Але ж пахне ця істота,
Наче проситься до рота...
КОЛОБОК
- Добрий день, я - Колобок!
От приманка я з приманок -
Все в живіт веде маршрут!
Та чого там ждати жданик,
Я не крендель і не пряник,
Щоб ковтнув мене ти тут!
Втік від діда я і баби,
Заєць теж не наздогнав,
Не здолав і вовк спіймати,
Та й від тебе, волохатий,
Утечу... І ходу дав!
КАЗКАР
Той не став наздоганяти:
Хай вже - чи й не Колобок,
А піднявсь на задні лапи,
І почав видобувати
Із дупла смачний медок...
ЛИСИЦЯ
- От вже пахне в лісі дивне,
Аж пливе з-під ніг земля!
Схоже, щось смачне й поживне,
Дух у ніздрі так і лине!
Звідкіля ж таке маля?
Щойно з печі чи з лежанки?
Бачу, молоде, дурне...
А іди-но, йди до мамки,
Ми пограємо у "гамки",
Обніми ж скоріш мене!
КОЛОБОК
- Добрий день, руда панянко!
Я представлюсь: - Колобок!
Я від діда й баби зранку
Втік, бо мали забаганку
Зачепити на зубок,
Та у мене підготовка -
Вкоротить не дам свій вік:
Втік від зайця і від вовка,
І остання замальовка -
Від ведмедя ще я втік!
Колобків тут їсти модно -
І про милість не проси...
Ти ж зі мною гратись згодна,
Та либонь, вже й не голодна,
І мене ж ти не з'їси?!
ЛИСИЦЯ
Підкотись до мене ближче ,
Щоб найкраще все почуть:
Заспокойся... дихай глибше...
Хай в деревах вітер свище,
Ти - далеко, ти - не тут...
В ресторані "Ні - фігурі" -
Сім зірок, найвищий клас,
Ти - на блюді у гламурі,
Весь у пудрі, у глазурі,
Ждеш, коли проб'є твій час!
Поряд, як належить пані,
Найшляхетнішій між дам,
На широкому дивані,
Аж завмерла у чеканні
Я... Відкрила пащу... Гам!
Тьху! Гливке! Офіціанта!
Де цей кухар? Він - "ку-ку"!
Як нема пекти таланта,
Йде хай на комедіанта -
Виступати у цирку!
Геть від мене, гливкобоче,
Стій на місці, де й стояв!
Чи котися світ за очі...
Може хто тебе й захоче,
Але точно вже не я!...
КАЗКАР
Що сказати, люде милий,
Колобок у нас такий:
Хоч надгризли - ще вродливий,
Хоч глевкий - зате щасливий,
Що його не допекли!
Хтось уже в долоні ляска,
Чи така, чи не така -
Вже як буде ваша ласка,
Та скінчилась наша казка
Про глевкого Колобка!
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
